«Чергове міністерство з дармоїдами» – депутати хочуть впритул зайнятися мігрантами

0


















Поки одні стверджують, що заробітчани з України обділені державним увагою, інші заперечують: не потрібно плодити чиновників, а покращувати економіку.

Глава фракції «Народний фронт» у Верховній Раді Максим Бурбак пропонує створити в системі української виконавчої влади єдиний підрозділ або відомство для реалізації державної політики у сфері трудової міграції. За його словами, запит прем’єр-міністру з відповідною пропозицією вже відправлено.

Це підрозділ або відомство, запевняє політик, має стати місцем, куди будуть стікатися ідеї, вимоги та скарги мігрантів, куди заробітчани та їхні родичі зможуть звернутися. Бурбак підкреслює: «Мільйони українців працюють за кордоном, вони вже давно є основним інвестором в економіку України, але багато питань і проблем цієї категорії громадян залишаються невирішеними.

Державна політика щодо наших трудових мігрантів практично відсутня. Закон про зовнішньої трудової міграції є рамковим і в основному не виконується. Профільні фахівці та підрозділи з питань трудової міграції зараз розкидані в різних управліннях і навіть відомствах».

Бурбак продовжує: «Нині за межами України працює кілька мільйонів наших громадян. Наші трудові мігранти щороку вливають в економіку країни мільярди доларів і є основними інвесторами нашої економіки».

Зайві чиновники чи необхідність?

У тому, що єдиний орган для роботи з заробітчанами не буде зайвим, впевнений політолог Олександр Палій. «Однак тоді потрібно скоротити відповідні функції в інших міністерствах, – говорить він. – Акцент такий для країни, я думаю, потрібен вже давно, тому що дуже багато людей виїжджає. У нас існує ситуація, що люди їдуть за кордон, заробляють там гроші, купують тут будинки або квартири, а далі не інвестують гроші, тобто не стають підприємцями тут. А для нас головне, щоб люди, які отримали трудовий досвід, ставали саме тут підприємцями, організовували роботу, отримавши якусь трудову етику за кордоном. Підвищена увага до їх дітям повинно бути, тому що багато хто виїжджає, дітей залишають».

«Нам потрібно повернути трудових мігрантів в Україну, підвищивши людям зарплату, – парирує глава «Радикальної партії» Олег Ляшко. – Чим більше зарплати, тим менше трудових мігрантів. А нам пропонують створити чергове міністерство з дармоїдами, яке буде займатися питаннями трудових мігрантів. Найкраще вирішення питань трудових мігрантів – це відновлення власної економіки, робочі місця для українців, підвищення зарплат і пенсій. Ось і вирішується вся проблема».

Проти виступає і нардеп від «Блоку Петра Порошенко» Валерій Карпунцов. Він підкреслює: «Я думаю, що потрібно піднімати рівень ВВП в державі та економічний добробут наших громадян. Тоді у нас таких питань не буде. Я не підтримую створення ще одного чиновницького апарату».

Значна частина ВВП

Паралельно експерт з міграційної політики аналітичного центру CEDOS Андрій Солодько ініціативу Бурбака оцінює позитивно. Він підкреслює: зараз ніхто не працює з мігрантами.

Солодько акцентує: «Фактично є певне співробітництво з боку уряду, але воно відбувається з боку Міністерства економічної політики. Однак у них зараз зовсім інші пріоритети, а заробітчани – це дуже великий потенціал. За різними даними, приблизно до 5% ВВП – це грошові перекази заробітчан, які приходять або через офіційні переклади, або просто гроші привозять нам у конвертах».

«Ці гроші, – додає експерт, – не використовуються в тому плані, що потрібно якийсь урядовий орган, який займався б стимулюванням заробітчан вкладати кошти в інфраструктуру сіл, містечок, звідки вони приїжджають. Це можуть бути школи у селі, якесь приватне підприємництво. Цим займаються лише кілька громадських організацій, насамперед, міжнародних. Наприклад, CEDOS проводив опитування – заробітчани сказали, що вони в принципі готові вкладати гроші в місця, звідки самі приїхали, де живуть їхні діти, де вони все знають. Тому це, напевно, має бути основною місією цього новоствореного органу».

Підсумовуючи, Солодько підкреслює: «Такі органи є за кордоном. Це нормальна практика».

«>

Источник