Фонд соцстраху оновив Правила страхових виплат

2



















Постановою правління Фонду соцстраху від 19 липня 2018 року № 11 оновлені правила призначення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та особам, які мають право на страхові виплати у разі втрати годувальника. Постанова набирає чинності з 1 жовтня 2018 року.

Людям, які в установленому законом порядку добровільно застрахувалися від нещасного випадку, у разі настання страхового випадку виплати будуть призначатися управлінням (відділенням) Фонду. Рішення про страхові виплати буде прийматися начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформлятися постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), в якому зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат і їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на це право, проводяться за рахунок Фонду соцстраху. Ці суми будуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку або засобами поштового зв’язку.

При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати 20%, а в окремо передбачених законодавством випадках — 50% щомісячної страхової виплати, яка належить до виплати потерпілому або має на це право. Змінами передбачено, що відсоток відрахування може бути збільшений за згодою одержувача страхових виплат.

Управління (відділення) Фонду може відмовити у страховій виплаті потерпілому у наступних випадках:
— умисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів і обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
— подача роботодавцем, іншими органами, що приймають участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
— вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Допомога з тимчасової непрацездатності, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 % середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу).

Виплата допомоги з тимчасової непрацездатності за перші п’ять днів такої непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності — за рахунок коштів Фонду.

За матеріалами: jurliga.ligazakon.ua

 

Источник