«Кара небесна»: як Севастополь боровся з посухою

0


















Дефіцит води в Севастополі в безводні роки становить 30% від потреби.

На більшій частині Криму через посуху спорожніли водосховища, в той час як в Севастополі після рясних дощів на річках паводки, Чорноріченське водосховище наповнене вщерть, а управління МНС Росії в місті проводить тренування на випадок резервного скидання вод.

Між тим у 2014 році місто дивом уникнув введення подачі води за графіком, оскільки основне джерело водопостачання обмілів до історичного мінімуму. Російські власті почали шукати альтернативні способи забезпечення водою. Для цієї мети пропонували побудувати резервне водосховище, бурити свердловини, опріснювати морську воду і так далі. Зараз водна тема заглохла.

Посушливе літо

2014-ий запам’ятався севастопольцям не тільки як рік «приєднання до Росії», але і введенням санкцій, в тому числі і з боку України. Наслідки припинення подачі дніпровської води по Північно-Кримському каналу, який на 85% забезпечував потреби півострова в прісній воді, не змусили себе довго чекати, адже літо того року видався надзвичайно посушливе. Відповідно до метеорологічних зведень, в Севастополі таке відбувається регулярно – кожні 10-11 років. Основне джерело водопостачання – Чорноріченське водосховище в Байдарській долині – пересихає, і в нього в такі роки перекидали воду з Міжгірського водосховища. Воно перебуває під Сімферополем, у свою чергу, «підключений» до Північно-Кримського каналу.

Рівень води в основному джерелі водопостачання міста опустився практично до історичного мінімуму. Назрівала гуманітарна катастрофа, а перед городянами зажевріла перспектива подачі води за графіком. В давнину такі події називали «карою небесною», а в 2014-му – всім було зрозуміло, за що.

Варто зазначити, що дефіцит води в Севастополі в безводні роки становить 30% від потреби. Середня добова подача питної води споживачам міста – близько 150 тисяч кубометрів. Максимальний обсяг Чорноріченського водосховища – 65 млн кубометрів. Крайня нижня відмітка рівня води в ньому становила 7,5 млн кубометрів у вересні 2014 року.

Шукають чиновники, вчені шукають

До проблеми альтернативного водопостачання Севастополя підключилися не тільки місцева влада, але й вчені. Було запропоновано декілька варіантів вирішення проблеми. Насамперед, пропонувалося розширити схему за рахунок декількох джерел.

Так, вчені російського Морського гідрофізичного інституту розробили наукове обгрунтування створення в Камышловском яру поблизу Севастополя резервного водосховища об’ємом від 20 до 60 млн кубометрів.

«Камишловскій яр можуть бути спрямовані води річки Бельбек, середньомісячний річний стік якої дорівнює 62 млн кубометрів. Для накопичення води в районі Камишловского мосту потрібно спорудити греблю на висоту не менше 20 метрів. Це дозволить поліпшити водопостачання Севастополя та зменшити шкоду від затоплення і підтоплення заплави річки Бельбек під час паводку. Річний стік річки Бельбек практично весь іде в море, а це – річний запас Чорноріченського водосховища», – пояснила на прес-конференції старший науковий співробітник Морського гідрофізичного інституту Троянда Міньковська.

Кілька більш фантастичною виглядала ідея про використання «субмаринных» вод мису Айя. Велика частина води карстових порожнин з Ай-Петринської яйли розвантажується у морі у районі цього мису. Причому вихід води відбувається з тріщин і гротів на глибині від 2 до 30 метрів. Вчені ще в 80-ті роки ХХ століття висунули ідею зібрати цю воду і перекинути її в Севастополь. За словами фахівців, вирішити цю задачу при сучасних технологіях і техніці цілком реально.

Але ні один із варіантів, запропонованих фахівцями севастопольських інститутів, не розглядався. Російськими властями міста були організовані роботи по розвідці підземних джерел в околицях Севастополя, проведений тендер і визначений виконавець. Всього через пару місяців стало відомо, що гроші на «водну незалежність» від материкової України банально «розпиляли».

У 2015 році чиюсь «світлу» голову прийшла думка про перекидання вод річки Коккозка в Чорноріченське водосховище. Всього-то й треба було, що тунель в кілька кілометрів прорубати – це ж скільки федеральних мільярдів можна освоїти.

Незважаючи на негативний висновок, що видала «Кримгеологія», в грудні 2015 року між ЦКУ «Капітальне будівництво» (КС) Севастополя і московською компанією ТОВ «МосСтройКвадрат» було укладено держконтракт вартістю 72 млн рублів на проведення проектно-вишукувальних робіт. Однак, збунтувалися жителі сіл Бельбекської долини, та на громадських слуханнях проект перекидання вод річки Коккозка був відхилений.

Втім, проблему «водної незалежності» Севастополя все ж якось треба було вирішувати. З подачі російського Мінекономрозвитку на федеральному рівні вирішили провести комплексний аналіз. Для виконання передпроектних робіт по водозабезпеченості Севастополя у грудні 2016 року був укладений договір з АТ «Об’єднана энергостроительная корпорація». Ціна контракту – 59 млн рублів. Про результати робіт не повідомлялося.

Новий конкурс на пошук підрядника по розробці заходів щодо підвищення водозабезпеченості Севастополя проводився в березні 2018 року. Вартість робіт склала майже 60 млн рублів. Переможцем стало АТ «ДАР/ВОДГЕО» з Московської області.

Велика суша

Рік 2018-й видався в Криму аномальним: спочатку зима була безсніжною і весна ніяк не наставала, потім літо побило всі температурні рекорди. Настала велика суша і такі водосховища, як, наприклад, Білогірське, Тайганське – сильно обміліли. На півострові оголосили режим надзвичайної ситуації через посуху в Красногвардійському, Нижньогірському, Первомайському та Радянському районах.

Між тим в Севастополі, як кажуть, «тишь да гладь, да божа благодать» – Чорноріченське водосховище має достатній запас. Липневі рясні дощі навіть призвели до селевим скидів у річку Чорна, з-за чого в місті кілька разів відключали водопостачання. На випадок паводку та аварійного скидання вод з-за можливого переповнення водосховища – МНС проводило навчання. А православні священики регулярно проводили молебні для покращення водопостачання.

До речі, у квітні нинішнього року директор департаменту міського господарства підконтрольного Кремлю уряду Севастополя Михайло Тарасов повідомив, що в його відомстві немає плану дій на випадок дефіциту води в регіоні.

Питання тоді головному комунальникові задав депутат Олександр Караваєв: «Що планує робити уряд, якщо знову трапиться така ж складна ситуація з водопостачанням, яка була в кінці 2014 року, коли ми були фактично на межі катастрофи, до неї залишалася тиждень – десять днів? Водовозками ми місто не напоїмо. І населення міста виросло в порівнянні з 2014 роком».

«В цілому я згоден, треба подумати над заходами», – відповів Тарасов. При цьому він підкреслив, що не володіє інформацією про поточний стан справ по забезпеченню водою Севастополя.

Раніше в Криму гендиректор підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов запропонував жителям півострова молитися про дощ. В інтерв’ю «Кримській газеті» він допустив, що скоро кримчанам воду подаватимуть по годинах.

У Севастополі проблеми подібного роду останнім часом теж прийнято вирішувати молитвами і хресними ходами. Грім не гряне – губернатор не перехреститься, в загальному.

Facenews