Люди вели дітей за руки і ридали – очевидець обстрілу школи в Світлодарську

4


















Ранок 17 травня принесло шокуючі новини: вперше за довгий період на Донбасі була обстріляна школа, в якій перебувало кілька сотень дітей.

На щастя, обійшлося без жертв – основний удар на себе взяли дерева, що ростуть перед школою. Але усвідомлення того, наскільки жахливими могли бути наслідки ранкового «прильоту», поставило Світлодарськ буквально «на вуха». Про те, що трапилося, а також про настрої людей і те, кого вони звинувачують у цьому обстрілі, в інтерв’ю OBOZREVATEL розповіла очевидиця подій, мешканка Світлодарська Олена Н.

— Розкажіть, як і коли ви дізналися про те, що в одну з шкіл вашого міста прилетів снаряд?

— Я живу неподалік. Почула вибух. Це сталося о 9.08. Якщо чесно, я мало не впала від несподіванки і переляку. Ми-то в Світлодарську постійно чуємо звуки обстрілу, але як-то на віддалі. А тут – зовсім поруч. В центрі міста. Не в полі десь…

Прилетіло у двір школи, де діти були на уроках. За метрів 10-15, через тротуар, знаходиться дитячий садок. І на ту сторону, куди був приліт, виходить майданчик ясельної групи. Це просто диво, що в той момент не було зміни для школярів, а діти з садочка ще були в групі…

Мене трясе досі… Страшно навіть уявити, що могло б статися! У тій же школі адже в цей момент знаходилося до 400 дітей і ще близько 50 осіб персоналу!

Коли вибух пролунав, діти, ясна річ, страшно перелякалися. Але оскільки ця школа вже страждала від обстрілів, там давно обладнали притулок – і всіх дітей одразу ж евакуювали. Всіх, включаючи зовсім маленьких, дуже швидко провели в притулок. Діти страшенно злякалися, звичайно!

Facebook Євгена Капліна

Ви собі уявити не можете, який це стрес для всіх. Коли я прибігла до школи, там, звичайно обстановка була дуже важка. Батькам дуже швидко повідомили, мабуть, обдзвонили їх. Ті, хто зміг, прийшли і забрали своїх дітей. Але багато ж на ТЕС працюють, не змогли піти…

Так що було розпорядження, щоб діти, яких не забрали, залишалися поки в притулок, а не бігали по дворах – адже ніхто не знає, як воно буде.

— Коли в останній раз були обстріли міста?

— У 2016-м Так що те, що сьогодні прилетіло саме в район школи та дитсадка – це шок для всіх. При тому, що і дорослі, і діти, вже 5-й рік живуть на лінії, чують обстріл регулярно і чимало. Але такий жерсті ще не було!

Люди вели дітей за руки і плакали… Навіть тим, у кого там не було дітей, ставало погано від одного уявлення, що могло статися!

— Повідомляли про одного постраждалого. Може, у вас є інші дані?

— Ні. Я знаю теж тільки про легких ушкодженнях у водія проїздила під час вибуху повз машини. Автомобіль з одного боку посікло осколками і у чоловіка легкі подряпини. Мабуть, від вилетів скла.

Facebook Євгена Капліна

Ви знаєте, що врятувало? Те, що перед школою росло багато дерев. Снаряд увійшов в коріння серед дерев. Вийшла воронка в коренях. І м’яка земля пом’якшила можливі пошкодження.

Facebook Павла Жебрівського

Facebook Павла Жебрівського

Facebook Павла Жебрівського

У школі вилетіли майже всі скла – але це більше вибуховою хвилею їх повыносило. Так осколками частково.

Facebook Павла Жебрівського

Facebook Євгена Капліна

— Можете щось сказати про те, що саме і звідки прилетіло?

— Ні. Я можу стверджувати лише, що був приліт. Що саме прилетіло – не знаю. Зараз вже різне кажуть. І про снаряді, і про міні…

— Як вважаєте, це випадковість або по школі прицільно били?

— Не знаю. Я вже не знаю, що думати. Військових об’єктів біля школи немає.

І наші військові, які приїхали туди, на місце, нічого не говорили з приводу того, звідки, як і що прилетіло. Вони намагалися заспокоїти людей.

— Що кажуть люди?

— Я не буду переказувати. Різне кажуть. І я просто не хочу повторювати домисли бабусь і розгніваних людей. Поза контексту події це нерозумно.

Люди обурювалися, плакали, кричали. Це нормальна реакція, мені здається. Людям стало страшно за своїх дітей, які перебували в цій школі і садку. Тим більше, що у нас напружена обстановка вже з місяць зберігається. Раніше тільки по околицях били. А сьогодні прилетіло в центр.

І коли ти збираєш ці осколки в руку і розумієш, що воно не просто вбити – змолотити могло – стає моторошно.

Facebook Євгена Капліна

Люди плакали. І кричали. І обурювалися. Але це від безсилля, швидше, а не від того, що хтось когось ненавидить.

Знаєте, мені іноді стає боляче від того, що ми всі співчуваємо дітям, які страждають десь в інших країнах, де йдуть бойові дії. Мені так само шкода всіх дітей. І разом з тим дуже прикро, що про наших дітей так мало говориться.

А ви б бачили їх… Як вони йшли сьогодні з ранку все – усміхнені, у вишиванках… адже Це і є майбутнє. Ці діти — запорука того, що Донбас був і буде українським.

 

Незважаючи на війну, місто живе. Люди прагнуть до чогось. Немає приреченості.

— Що можете сказати про оперативність реакції влади, компетентних структур?

— Дуже швидко на місце приїхали військові, поліція, МНС, керівництв міста… Відразу порахували скла, пообіцяли вставити швидко… Але це вже другорядне, я вважаю.

Ми поки не знаємо, що буде завтра, в наступні дні. Але є негласне, як я розумію, розпорядження в подібних випадках не пускати дітей до школи. Адже місто знаходиться безпосередньо на лінії, так що механізми всі відпрацьовані тут.

Facebook Євгена Капліна

— У вас Не було бажання виїхати з міста? Не з’явилося таке бажання після сьогоднішніх подій?

— А куди бігти. Тут робота. Тут житло. Вже всі, вибачте, набігалися. У мене в під’їзді в 2015 році жило всього 4 людини – зараз повний під’їзд. Всі повернулися. Бо при тому, що про нас держава «дбає» — краще сидіти вдома. У своїй хаті. Нехай і під обстрілом.

А взагалі – місто працює, живе. Всі служби працюють. Гаряча і холодна вода є. Та й ниття з приводу того, як складно жити, повірте, менше, ніж в будь-якому мирному місті на території України.

Ось тільки загострення… Гупает адже весь час. Тільки якщо раніше воно починало гупать з вечора, а вночі затихало і ми в такому режимі жили, то вчора з вечора як почалося, всю ніч били, все ранок, а потім – приліт в місто. Що люди повинні думати?

Та це ж по всій лінії вчора було! Та Авдіївка. І у бік Торецка було, і в протилежну сторону… Це вся лінія у нас зараз.

 

І що люди повинні думати? Дуже важко в такій ситуації заспокоювати себе тим, що «наше діло праве», що йде боротьба з агресором. Так що настрої – найрізноманітніші.

Але я впевнена, що як тільки все закінчиться – все буде добре. Люди у нас добрі, адекватні в більшості своїй.

P. S. Як повідомили в Донецькій облдержадміністрації, у двір школи, де перебували 375 дітей, прилетів 122-мм снаряд. Внаслідок його розірвання вилетіли шибки у 62 вікнах. Їх вже відновлюють. У найближчі дні діти дійсно не будуть ходити в школу. А після завершення навчального року влада області обіцяє відправити їх на відпочинок в район Лиману, а при можливості – і подалі від війни. З дітьми працюють психологи. Прокуратура Бахмута Донецької області кваліфікувала обстріл загальноосвітньої школи №11 в Світлодарську як терористичний акт і відкрила провадження за ч. 1 ст. 258 (терористичний акт) КК України.

«>

Источник