Новий закон «Про кредитування»: порятунок чи свавілля. Чому новачкам кредити не дадуть

0



















Після прийняття нового Закону «Про кредитування», який днями прийняла ВР, очікується різке посилення умов надання та стягнення банківських кредитів.

З одного боку, ситуація виглядає оптимістично: згідно з даними НБУ, в 2017 році обсяг кредитування населення зріс на 40%. Трохи збільшилася і кредитування бізнесу — на 8,6%. Позитивна динаміка гривневого кредитування, за прогнозами банкірів, збережеться і в нинішньому, 2018 році. Прагнення українців взяти в позику багато експертів пояснюють уповільненням темпів інфляції і відносною стабільністю курсу гривні.

Однак, з іншого боку, зростання кредитування зовсім не говорить про позитивні зміни в суспільстві. Навпаки, деякі аналітики пов’язують таку тенденцію з довгостроковим зниженням доходів громадян і відсутністю у багатьох з них заощаджень на «чорний день». Крім того, як розповів радник президента Асоціації банків України Олексій Кущ, істотне зростання кредитування зараз показує тільки роздрібне кредитування. Зокрема, це овердрафти на банківські зарплатні картки, кредити на покупку побутової техніки та споживчі кредити. При цьому більшість банків сьогодні готові надати невеликий споживчий кредит (до 15 тис. грн), часто не вимагаючи навіть довідку про доходи. Цікаво, що українці займають грошові кошти не тільки для покупки самого потрібного (побутова техніка, ремонт), але і для оплати розваг, придбання дорогих гаджетів або поїздок за кордон.

Крім банків, невеликі позики сьогодні охоче видають і мікрофінансові організації (МФО) і так звані кредитні спілки. Для отримання мікропозик досить з’явитися до МФО з паспортом. Все, що потрібно позичальникам для отримання кредиту, — це паспорт та картка банку. Як зазначає Кущ, такі організації користуються підвищеним попитом у віддалених населених пунктах і серед клієнтів з поганою кредитною історією. Правда, середні процентні ставки в таких компаніях нерідко досягають 500% річних, а в разі неповернення в строк позики нараховуються величезні штрафи і відсотки, так що через два місяці сума виявляється непідйомною.

Але і державні банки не позбавляють себе можливості підзаробити. Наприклад, для пересічного клієнта Приватбанку відсоткова ставка по картковому «кредитним лімітом» встановлена в розмірі 3,6% в місяць, або 43,2% річних, але, коли клієнт потрапляє в «прострочення», ставка подвоюється — до 7,2% в місяць, або 86,4% річних, плюс додаються різні штрафи і пеня. Приблизно такі ж умови діють і в інших державних банках.

Що стосується інших видів кредитування — наприклад автокредитування, кредитування бізнесу або іпотеки, то тут, за словами експертів, «повний штиль». Банки сьогодні перевантажені проблемними кредитами, і найближчим часом їх менше не стане, тому банки дуже обережно підходять до видачі великих кредитів і не збільшують обсяги коштів під кредитування, а дають позики з тих грошей, які отримали в якості погашення попередніх.

З цієї причини великі кредити банки видають тільки компаніям з перевіреною кредитною історією. Наприклад, новим підприємствам без історії господарської діяльності отримати кредит практично нереально. Навіть так звані ломбардні кредити, коли в рахунок забезпечення кредиту банк бере в заставу квартиру або інше майно, не користуються популярністю серед банківських установ. Банки просто не хочуть вплутуватися в судові позови і тривалу роботу з виконавчою службою в разі неповернення. Зараз для отримання кредиту підприємству потрібно мати насамперед хорошу кредитну історію протягом двох-трьох років, ліквідну заставу, кейс замовлень і достатній фінансовий потік. У такому разі ймовірність отримання кредиту становить 50-75%.

Однією з головних причин низького рівня кредитування в Україні експерти називають високу облікову ставку, яка зараз встановлена на рівні 17% і слабкий захист кредиторів. У той же час, просто знизити облікову ставку не вийде. Зниження ставки відразу ж позначиться збільшенням грошової маси і сплеском інфляції. Зниження ставки має відбуватися одночасно із зростанням економіки в країні.
Тим часом не вщухають суперечки щодо нещодавно прийнятого Закону «Про кредитування», який за задумом авторів покликаний відновити кредитування в Україні шляхом захисту прав кредиторів. Але на ділі, за словами економіста Андрія Новака, цей документ може остаточно «добити» банківську галузь. Зокрема, за новими правилами, серед іншого, банки отримали можливість більш активно стягувати борги за іпотечними кредитами, змінювати процентну ставку нібито зі згоди позичальника і «шерстити» Реєстр актів цивільного стану, вишукуючи в ньому померлих позичальників і їх спадкоємців. Новий закон збільшує права банків і зменшує права позичальників. На відновлення кредитування він ніяк не вплине, а в першу чергу націлений на допомогу банкам повернення проблемних кредитів.

А враховуючи нинішню ситуацію, коли банки і так часто зловживають своїми правами, продають кредити третім особам і стягують їх по кілька разів, делегування додаткових повноважень фінансовим установам — це злочин.

Ще одне нововведення, яке може очікувати українців вже у новому році, — це зняття гарантій з відшкодування валютних депозитів.

Наприклад, сьогодні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) відшкодовує внесок до 200 тис. грн, не розрізняючи депозити, сформовані в національній або іноземній валюті. Але, як заявив директор ФГВФО Костянтин Ворушилін, «гарантії за валютними вкладами непогано було б зняти». Виходячи з цього, в Асоціації банків України не виключають, що вже восени в очікуваний законопроект про підвищення гарантованої суми за вкладами «просочиться» і стаття про скасування гарантій по валютних заощаджень населення.

За матеріалами: antikor.com.ua

 

Источник