Росія зібрала проти України сотні тисяч військових: єдине, що стримує Путіна

0

Про користь меморандуму проти Росії і військових планах Кремля.

12 червня Україна зробила «подарунок» Росії: Міжнародний суд ООН передано меморандум у справі про порушення РФ Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму.

В кінцевому стратегічному результаті цей меморандум зіграє свою роль в українсько-російському конфлікті. Питання в тому, що хотілося б зараз все і відразу. Але світова політика вимагає серйозних зусиль, ресурсів і часу.

Як для початку процесу проти Росії сьогоднішній меморандум – це гарний «подарунок» росіянам. Почасти, щоб збити порив їх великий антиукраїнської політики. Але над цим треба працювати. Де у нас вже є перемоги, що дуже добре. Адже фахівці за напрямками — не лише дипломати, а й юристи — навчаються, як це використовувати. Так, ситуація складна, але треба над цим працювати.

Як це позначиться? Ось ми виграли 4,5 мільярда доларів у «Газпрому» (Стокгольмський арбітраж зобов’язав російський «Газпром» виплатити НАК «Нафтогаз України» $4,63 млрд за недопоставку узгоджених транзитних обсягів газу, — ред). З урахуванням того, що ми програли 2 мільярди, вони нам повинні «Газпрому» віддати ще 2,5 мільярда. Раніше чи пізніше, але віддадуть. А адже те, що вони не віддають борги, – це підрив російського іміджу, їх великодержавних імперських амбіцій. Тому рано чи пізно ці гроші повинні будуть нам повернутися.

Тут очевидні виграші, за які нам треба ще боротися. Рано чи пізно вони нам все віддадуть. Ті ж німці зовсім недавно розплатилися за державними зобов’язаннями за Другу світову війну. Багатьох з німців це чогось навчило, але не зовсім. Бачите, їм потрібен цей «Північний потік-2».

Україні ж потрібно діяти в усіх напрямках. Десь у нас вже з’явилися певні успіхи, але дії необхідно нарощувати в різних сферах: в міжнародних організаціях, економічному, соціальному, політичному, військовому секторах.

Якщо взяти сектор безпеки, то росіянам, звичайно ж, простіше. У нас у ВСУ є чотири оперативних командування, а росіяни зосередили чотири армії. І порівняйте військовий потенціал нашого оперативного командування і їх армій. Вони тільки на нашому кордоні зосередили чотири ракетні бригади «Іскандерів» з ядерними боєголовками. І Путін після анексії Криму сказав, що вони були готові застосувати тактичну ядерну зброю.

Радянський Союз, нагадаю, свого часу зосереджував угруповання військ, які повинні були пройти всю Європу і дійти до Ла-Маншу. У росіян поменше сил, але вони активно готуються, щорічно проводять навчання. А щоб з нами широкомасштабно воювати, їм потрібна угруповання в 240 тисяч чоловік. І в позаминулому році вони створили угруповання в 250 тисяч чоловік. У минулому році група була трохи менше, але в них мета була інша – створити потужну групу по центру. В Крим вони завели, в Калінінграді є, а в минулому році завели угруповання в Білорусь під виглядом спільних навчань.

Єдине, що стримує Путіна, – це великі втрати, несумісні з його нібито виграшами. Путін адже вже 18 років у себе царює, а тепер йому треба увійти в історію не тільки завойовником земель, але і миротворцем. До того ж, у нього є амбіції стати одним із визнаних світових лідерів. До Обамі він чотири рази просився, бігав за ним з тарілкою в Австралії. Щоб змінити ситуацію, Путін затіяв війну в Сирії: щоб знову увійти в світову владу і отримати доступ до нафти і газу в регіоні. І він домігся цього військовим способом.

Facenews