«Смотрящий від Пшонки» Сергій Шахов: як обнальщик мафіозного клану допомагає зберегти награбоване поплічників Януковича

0

«Смотрящий від Пшонки» Сергій Шахов: як обнальщик мафіозного клану допомагає зберегти награбоване поплічників Януковича

14.06.2018

Сергій Шахов

Дуже давно в кінці 70-х років в Італії на світло випливли списки членів масонської ложі «Пропаганда-2», що стало приводом для політичної кризи в країні.

Італійці з обуренням виявили в ньому безліч політиків, військових, бізнесменів ─ еліту суспільства, далеко від сторонніх очей договаривавшихся один з одним і таємно намагалися визначити долю країни. Глава ложі Личо Джеллі змушений був тікати з Італії і довго переховуватися в еміграції, поки його не заарештували. Кар’єра більшості осіб з того списку закінчилася. Україна не Італія. Звичаї в ній простіше. Масонську ложу замінив елітний клуб. Роль Високоповажного Майстра Джеллі виконував народний депутат Артем Пшонка ─ син колишнього Генерального прокурора при президенті Януковичі Віктора Пшонки. Йому ж довелося бігти з України. Залишилося дочекатися заключного акту п’єси «по-італійськи» ─ арешту і суду.


Список Да Вінчі

23 лютого 2014 року в фіналі протистояння з владою, яка загрузла в корупції, натовп активістів Евромайдана відвідали будівлю на вулиці Гончара 35 в Києві, де в апартаментах «Центру Да Вінчі» розташовувався офіс Артема Пшонки. У порожніх його приміщеннях, займали цілий поверх, вони застали сліди цього погрому. Хто то, замітаючи сліди, знищував на бумагорезательной машинці документи, ламав компакт диски, стирав вміст вінчестерів комп’ютерів. Господар вже був на шляху до Москви. Слідопитам-любителям все вдалося виявити щось цікаве ─ списки членів елітного клубу, очолюваного господарем офісу Артемом Пшенкой. За 20 тисяч гривень в місяць компанія могла регулярно збиратися в затишній обстановці ресторану, їсти делікатеси, розважатися і приватно обговорювати між собою справи і новини. У народі офіс Артема Пшонки називали «магазином по торгівлі прокурорськими посадами», «центром обналічки» або «штабом смотрящих сім’ї». Знайдений список підлягає пильному вивченню.

Перший в ньому, природно, сам господар Артем Пшонка. В записнику його знайомого нинішнього народного депутата Верховної Ради Сергія Шахова він значиться, як бос. Це більш вірне визначення.

Артем Пшонка

Картка з номером 3 належала його колезі народному депутату Максиму Єфімову. Раніше він представляв Партію регіонів, а зараз, як багато однопартійці опинився в БПП. Вотчина депутата ─ місто Краматорськ Донецької області. Крім виборців у нього там бізнес. Єфімов входить у число акціонерів Старокраматорского машинобудівного заводу СКМЗ, мова про який піде трохи пізніше. Краматорськ для всіх Пшонок особливе місце. Тато і син в різний час починали в цьому місті службу рядовими прокурорами. Нардепи явно лідирують у списку членів таємного клубу Артема Пшонки. Ще один народний обранець Богдан Губський, виключений у 2010 році з фракції БЮТ, отримав картку п’ятим за рахунком. Особливо з приводу втрати довіри від колег Юлії Тимошенко він не журився. Було колись. Губський відомий як головний «дерибанщик» земельних ділянок в найближчих передмістях Києва. Перед ним в списку розташувався Сергій Шахов ─ депутат, який представляє партію «Наш край», а у Верховній Раді депутатську групу «Воля народу». Лінія депутатів на цьому обірвалася. За ними слід Олександр Горенюк, не має ніякого відношення до Ради. У рідній Одесі його найкраще знають на прізвисько Дроворуб. Раніше він думав автоугонами, а зараз піднявся до звання одного з головних міських «вирішував». Екс-нардеп Ельбрус Тедеєв явно знадобився Пшонці для додання закритим сборищам відтінку благопристойності. Як не як Олімпійський чемпіон з вільної боротьби 2004 року, триразовий чемпіон світу, олімпійський прапороносець збірної команди України.

Особистості власників карток з номерами 8, 9 та 12 необхідно розглядати не окремо, а разом. По-перше, вони і є справжні «смотрящі». По-друге, в їх житті дуже багато спільного. Олексій Шило ─ директор за будівельним розвитку СКМЗ. Там же працює його батько Іван Шило. Їх кабінети розташовані по сусідству. Папа вирішує на СКМЗ питання капітального будівництва. Втім, сімейне співпрацю на початку 2014 року припинилося. Олексій Шило втік у Росію, де сплив у «Вагонної ремонтної компанії», що входить в структуру РЖД. Далі більше. Українець виявився цінним кадром і швидко отримав підвищення по службі. Тепер він генеральний директор Центру фірмового транспортного обслуговування. «Смотрящий» Михайло Якунін також доклав руку до процвітання СКМЗ. Він директорував у компанії «Укрмашкомплект» ─ обов’язковому посередника між замовниками і СКМЗ. Через неї в сім’ї Пшонок йшли відкати, а сама фірма при Януковичі стала одним з «тендерних щасливчиків». Серед всіх «смотрящих» явний лідер ─ самий досвідчений і титулований Михайло Буров. Він явно у них був бригадиром. Ще в часи Кучми Бурів засвітився, як підозрюваний в організації вбивства журналіста, директора телерадіокомпанії «ИРТК-ТОР» у місті Слов’янську Ігоря Александрова. Прискіпливий журналіст знайшов компромат на Артема Пшонку, тоді працював у Краматорській прокуратурі, і збирався його оприлюднити. Не встиг. Кар’єра сина генерального прокурора могла закінчитися, не розпочавшись. У липні 2001 року Александров був по-звірячому вбитий. Колеги Артема Пшонки з прокуратури тут же знайшли «підсадну качку» ─ бомжа, якого, втім, виправдав суд, після чого він вирішив раптово померти від отруєння. Михайло Буров всі тривожне для боса час активно «шустрил» десь поруч. У Міші Бурова також є папа. Він їм може пишатися. Володимир Бурів ─ односелець Віктора Пшонки та його сусід по дачному кооперативу. Саме тому на всьому сімействі Бурових лежала печать особливої довіри. Мама Михайла Бурова засновник відразу декількох великих промислових підприємств і компаній ─ Харківського заводу підйомно-транспортного устаткування, лісопилки ТОВ «Успіх» в Обухівському районі Київської області, мережі ломбардів «Кредитфинанс», ТОВ «Енергосоюз» і Слов’янського машинобудівного заводу. Синку більше тяжіє до близького за віком Артему Пшонці. Він допомагав йому у нелегкій депутатській роботі. У Краматорську син екс-генерального прокурора розмістив кілька своїх особистих ювелірних виробництв ─ «Укрзолото», «Золото», «Бомонд Преміум». Обережний Пшонка-молодший записав їх на підставних осіб. Одним з них виявився Михайло Буров. Бурову-синові довелося трохи затриматися на Україні, виконуючи важливе доручення боса. Він організовував термінову евакуацію обладнання ювелірних виробництв в Крим. Зараз фабрики Пшонки-молодшого розгорнули діяльність на півострові. Буров також зробив кілька відволікаючих від своєї персони маневрів. Влітку 2014 року він переписав на мешканку Краматорська Світлану Сидорук компанію «Укрмашкомлект». Саме, ту якою керує, вірніше керував його знайомий Михайло Якунін. Зараз замість нього на посаду директора призначено колишній бухгалтер Ірина Стеч.

Сергій Курченко

Наступного члена елітного клубу явно за руку привів «младоолігарх» Сергій Курченко. Це його адвокат Сергій Поліщук, нині з піною у рота захищає інтереси клієнта на судових процесах в Україні. Картка номер 18 у Дениса Краснікова. Він представляв перед Артемом Пшонкою українську бізнес-еліту. Красніков віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців. Ось така собі компанія, збираючись у «Центрі Та Вінча», вживаючи омарів в ресторані, розподіляла грошові потоки, підбирала надійні кадри, вычерчивала корупційні схеми, визначала переможців тендерів і закупівельних конкурсів.

Звертає увагу явно просліджується зв’язок, по якій розставлені прізвища в списку. Вони йдуть не за алфавітом і не за рейтинговою оцінкою стану. Мільярдер Сергій Курченко плететься десь у самому хвості, ще раз підтверджуючи припущення, що насправді він служив лише підставною особою для родин Януковича та Пшонки, нічого насправді не вирішуючи і не визначаючи. В голові списку перебуває група народних депутатів. За ними загін «смотрящих», а вже потім Курченко та інші незначні особи.

Колишні приміщення офісу Артема Пшонки в «Центрі Да Вінчі» зараз не пустують. Там же часто бачать Сергія Шахова ─ нардепа з четвертої по рахунку карткою. Незмінно залишаючись в тіні, саме він був і залишається найбільш впливовою людиною в Луганській і Донецькій областях. Тільки, якщо раніше його бачили поряд з Артемом Пшонкою або грає в більярд з Олександром Януковичем, то тепер після обрання в Раду коло спілкування у нього значно розширився. Шахов головний провідник лінії Порошенко в Луганській області та Донбасі. З молодих років тісно пов’язана з криміналом, досить непримітний бізнесмен орудує величезними сумами грошей, обналичиваемых від «сірих» комерційних схем. Він з легкістю пожертвував 1 млн. гривень на проведення ралі «Україна Трофі», де взяв участь його колишній друг Янукович-молодший. Він фінансував підкуп виборців на виборах для нинішнього керівника фракції БПП у Верховній Раді Артема Герасимова. Він підібрав залишилися не доля дрібних «шавок» Януковича і «розіпхав» їх по кабінетах після виборів місцевої виконавчої влади на Сході України. Не виключено, що він продовжив традицію Артема Пшонки і створив при собі власний елітний клуб з картками, внесками і впливовими персонами.

В тему: По кому дзвонить Пшонка?

Сергій Шахов: за які гроші «Роднюля» купує голоси бабусь і підгодовує сепаратистів? Частина 1

Максим Єфімов: краматорський перевертень у «Блоці Петра Порошенка». ЧАСТИНА 1

Продовження слідує…

Михайло Соколов

«Смотрящий від Пшонки» Сергій Шахов: як обнальщик мафіозного клану допомагає зберегти награбоване поплічників Януковича оновлено: Червень 14, 2018 автором: Redactor
Источник