«Терор», ігнор і фекалії: що відбувається з енергосистемою Луганської області

0


















Більше чотирьох років Луганська область живе в режимі «бурштинського» без підключення до єдиної енергосистеми України і «тягне» електрика виключно з Луганською ТЕС у прифронтовому Щастя. Це не дозволяє запустити великі підприємства і відлякує будь-яких можливих інвесторів.

Проект будівництва нової підстанції в Кремінной, що дозволяє підключитися до єдиної енергосистеми, відкладався Укренерго вже кілька разів, і при самих сприятливих прогнозах буде реалізований не раніше, ніж через рік.

Втім, все ще куди гірше: приватна енергокомпанія-монополіст російського олігарха Костянтина Григоришина, постачальник-оператор розподільчих електричних мереж в області — Луганське енергетичне об’єднання (ЛЕО) – потрапило під «каток» санкцій держави.

Основна причина суперечки – борг ЛЕО перед державним підприємством «Енергоринок», що продає електрику приватникам, на суму понад п’ять мільярдів гривень. Противники ЛЕО напирають на емоції, на кшталт «москальської шарашки», з натяком на власника компанії. Але факт залишається фактом: більша частина боргу перед Енергоринком – це гроші за електроенергію, поставлену на окуповану територію області протягом трьох років з 2014-го.

Гроші в «ЛНР» з населення за світло збирали, як і працювали з підприємств, але назад на контрольовану територію вони не поверталися. У МЗС підозрюють, що зібрана бойовиками готівка пішла в кишені побіжного в РФ українського олігарха Сергія Курченко, якому приписують контроль над створеним в «ЛНР», «державним» підприємством Торговий Дім «Нафтопродукт».

У результаті, виходить прикрий парадокс: згідно з постановою Кабміну №263 2015-го року ЛЕО зобов’язане було відправляти електроенергію в ОРЛО, назад гроші за світло не йшли, а тепер потрібно якось закривати борги перед Енергоринком. Крайніми в цій ситуації опинилися луганські енергетики, і поки ніхто і ніщо не заважає держструктурам «трясти» ЛЕО з вимогою віддати гроші.

Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і житлово-комунальних послуг, з грудня 2016 року змусила ЛЕО повністю розраховуватися за електроенергію, куплену у Енергоринку. Це при тому, що Державна виконавча служба, за ці ж борги перед Енергоринком, з лютого 2017 року арештувала рахунки компанії.

Енергетики звільнили половину персоналу, канючать бензин у місцевої влади для виїзду на місце аварії, і кричать «Слава Україні», — але це не допомагає.

Залишається погрожувати відключенням найбільшим боржникам і періодично когось все-таки відключати. У разі, якщо під відключення потрапляє водоканал або житлове гуртожиток, влади як обласного, так і місцевого значення збирають термінові засідання, апелюють до законів і називають дії енергетиків шантажем.

Так чи інакше, розібратися з проблемами на місцевому рівні самі місцеві не в змозі.

Доводи луганських влади про неприпустимість відключень водоканалів з точки зору моралі – незаперечні. Аргументація енергетиків про неможливість роботи без грошей, з точки зору логіки, – незаперечна. В результаті і ті, і інші скаржаться в Київ, звертаючись до Кабміну, прем’єр-міністру та президенту. Але пішов вже п’ятий рік, а результат, як у пісні Алли Пугачової про сильну жінку, – «крикну, а у відповідь тиша».

Як стверджує нинішній голова обладміністрації Юрій Гарбуз, він особисто піднімав питання енергопостачання Луганщини на центральному рівні 154 рази, що, за його словами, виражене у вигляді офіційних листів і запитів. Втім, скільки разів Гарбуз звертався, рівно стільки раз він відповідей не отримав.

«Аборигенні» бійки та «пошук шляхів»

Апогею ситуація на місцевому рівні досягла в Рубіжному. Ще в минулому році, 18 липня, в місті була відключена станція каналізаційних насосів, водоканал та ряд інших об’єктів. Заборгованість водоканалу становила близько 10 мільйонів гривень.

«Ми звернулися до адміністрації області, до адміністрації ЛЕО про неприпустимість відключення найголовніших об’єктів, особливо в літній період, — об’єктів водоканалу. Нас, на жаль, не почули. Я хочу сказати і заявити, що це безвідповідальна поведінка ЛЕО. Я прекрасно розумію ситуацію, яка склалася на цьому підприємстві, але можу заявити одне — ця розгойдування ситуації, яку вони сьогодні намагаються зробити, суперечить усім нормам законодавства і, перш за все, Законом «Про питну воду». Всі дії ЛЕО я вважаю незаконними», — заявляв мер Рубіжного Сергій Хортив.

Того разу ситуація вирішилася після засідання комісії з техногенної безпеки в Луганській ОВГА, де Хортив накинувся з кулаками на гендиректора ЛЕО Володимира Грицая.

Завантаження плеєра…

Борг в повному обсязі підприємства так і не виплатили, але воду людям повернули. Пройшов рік і складається ситуація аналогічна.

«Можливо, не найбільші борги, але найбільшу безвідповідальність демонструє влада міста Рубіжне разом зі своїми комунальними підприємствами. Незважаючи на те, що Рубіжне потопає у фекаліях, а гуртожитки з людьми знеструмлені, ніхто з керівництва міста і цих підприємств так і не вийшов до працівників ЛЕО. Навряд чи для міста є такою вже великою проблемою сплатити 15 мільйонів гривень боргів своїх комунальників. Вважаємо, що вирішувати проблеми своїх городян, тільки «кидаючи» їх на блокування роботи енергетиків — це вкрай безвідповідально, і ні до чого доброго не призведе. Буде тільки гірше, особливо, враховуючи майбутню зиму і амбітні плани переведення мешканців Рубіжного на електроопалення», — змалювали у ЛЕО результати пікетування будівлі Рубіжанської мерії.

Працівники Рубіжанського ВУВКГ заблокували доступ до трубному заводу для працівників «Луганського енергетичного об’єднання», що намагаються відключити електроенергію

Так, у місті відключені від електропостачання два об’єкти місцевого водоканалу, накопичив борг у 14 мільйонів. Підвали – дійсно затоплені стічними водами. Енергетики говорять про подальше погіршення ситуації в місті і відключення, а влади – «шукають шляхи», але поки не знаходять. Невідомі б’ють вікна в адмінбудинку Рубіжанського РЕЗ і спускають колеса машинам енергетиків. Ті, в свою чергу, скаржаться на «терор і залякування» і ведуть подальші спроби відключень боржників.

Завантаження плеєра…

«Була нарада в області за цим проблем. Ми підготували графіки реструктуризації, відправили їх на ЛЕО. Не впевнений, що ЛЕО це влаштує, але, загалом-то, шляхи шукаємо», — так прокоментував проблему заступник мера Рубіжного Олексій Башкирів.

Як відзначають в прес-службі ЛЕО, є обіцянка Луганської облдержадміністрації сприяти проведенню виїзного засідання Кабміну в Луганській області для вирішення проблем з енергозабезпеченням.

«Звичайно, поки це тільки обіцянки, яких ми вже багато отримували протягом останнього року. Звичайно, вже не дуже віриться», — кажуть у ЛЕО.

Кабмін на чолі з Володимиром Гройсманом покликав в Сєвєродонецьк та голова Громадської ради при Сєвєродонецькій міськраді Олексій Малеванец.

«Ця проблема тримає в напрузі всю Луганську область четвертий рік поспіль. Громадські Луганської області зустрілися з керівництвом ЛЕО. У результаті непростої розмови прийняли рішення звернутися до Володимиру Гройсману провести виїзне засідання Кабінету Міністрів України для вирішення даної проблеми, пора вже втручатися державі в проблему енергозабезпечення в Луганській області», — сказано в заяві Малеванца.

Київ поки що мовчить і в Луганську область не їде. Принаймні, ні підтверджень, ні відмов звідти на луганські запрошення не надходило. Тим гострішою з кожним днем звучать питання гендиректора ЛЕО, адресовані уряду.

Куди пішли «бесследные» мільярди?

«На жаль, 4 роки президентства Петра Порошенка стали катастрофічними для енергетики Луганської області. Зруйнована зв’язок з Україною – і не тільки транспортна та енергетична (підконтрольна Луганщина досі перебуває в режимі «бурштинського»). Руйнуються ментальні зв’язку, адже центральна київська влада вперто ігнорує північний прифронтовий регіон, приймаючи шкідливі закони, а іноді просто залишаючи жителів Луганщини наодинці з їх відчаєм… Пане Президент, чому, поки українці рахують кожну копійку, щоб заплатити за збільшені тарифи, в прифронтовій Луганської області «безслідно» зникають мільярди гривень? Під прикриттям гуманного ставлення до жителів окупованої території величезні кошти безоплатно надсилаються в «ЛНР» у вигляді ресурсів. Приміром, за три роки туди було поставлено електроенергії на 5 млрд грн, і води – на півмільярда. І вже там, в окупації, ці ресурси перетворюються в гроші, зібрані з жителів ОРЛО. Суперсхему, пов’язану з електрикою, пов’язують з побіжним Курченко», — стверджує Володимир Грицай, гендиректор ЛЕО.

У «ЛНР» подейкують, а точніше всі впевнені, що «Нафтопродукт» — єдиний постачальник електроенергії на окупованій території – контролюється саме Сергієм Курченком. Раніше СБУ повідомила про те, що за їх даними мільярдер Сергій Курченко в порушення українського законодавства отримав громадянство Російської Федерації, на території якої ховається від правоохоронних органів України. До речі, питання до Курченко знайшлися і в бойовиків «ЛНР». Сепаратистські ЗМІ повідомляли про фінансові претензії «республіканських властей» до олігарха і подальшого заборони в’їзду на окуповану територію.

Нагадаємо, постановою №263 від 7.05.2015 Кабмін врегулював і узаконив поставки електроенергії в ОРЛО, при цьому зобов’язавши Луганське енергетичне об’єднання здійснювати ці поставки. Пізніше було прийнято постанову №368 від 25.05.2016, яким, як стверджує Грицай, Кабмін примусив громадян контрольованої частини Луганщини платити за електроенергію, спожиту у ОРЛО.

25 квітня 2017 року уряд припинив перетік на підставі наказу Міненерго №440 від 10.07.2015 р.

«Хоча Кабмін зобов’язаний був зробити це ще в 2015-2016 рр., але він проігнорував всі наші відповідні звернення. І тим самим подарував бойовикам електроенергію на 1,7 млрд грн (вже після захоплення майна ЛЕО на НКТ, в період з серпня по квітень 2016 2017), яку «Енергоринок» тепер намагається «повісити» на ЛЕО. Тепер це за нашою заявою розслідує СБУ (кримінальне провадження №42016160000000763 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 258-5 (Фінансування тероризму) та ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України). Шановний Петро Олексійович, поясніть, будь ласка, чому уряд так довго і вперто продовжувала постачати електроенергію на НКТ (неконтрольовану територію — ред.)? Чому порушувало власні законодавчі акти? Чи був хтось в Києві зацікавлений в тому, щоб «Нафтопродукт» Курченко отримував величезні надприбутки? Або хтось інший отримував ці надприбутки? Чому уряд не вирішує проблеми воюючою Луганської області, які сам і створив?», — спантеличений Грицай.

Виникає відчуття, що спантеличені все: обласні та місцеві влади, керівництво та працівники приватної енергокомпанії, громадські діячі, нардепи та інші активісти, але фекалій у підвалах і екстрених обесточиваний менше від цього не стає.

Очевидно, можна констатувати байдужість центральних органів влади до энергопроблемам Луганщини, а розібратися з ними самостійно, на місцевому рівні, не вийде. На запитання кореспондента «ОстроВа» «що робити далі», і ЛЕО і в кабінетах обласної влади узагальнено і сумно згадують нецензурну приповідку і рекомендують приробити кобилі абстрактний інструмент і тримати свічки під рукою, поки ситуація «сама якось не вирішиться».

Артем Брюханов, «Острів»

Источник