У Законі про ТОВ деякі питання все ще потребують врегулювання

1



















17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»(далі — «Закон»). Ним суттєво змінюються правила роботи для товариств з обмеженою відповідальністю (далі — «ТОВ») – найбільш затребуваною організаційно-правової форми ведення бізнесу в Україні.

Норми Закону були детально проаналізовані ще на стадії розробки відповідного законопроекту, а протягом останнього місяця юристи багато розповідали щодо тонкощів Закону, а також механізмів його реалізації. Однак, все ж окремі нюанси Закону залишилися без належних акцентів.

У зв’язку з тим, що із Цивільного кодексу України (надалі — «ЦК України») виключений розділ, присвячений ТОВ, у т. ч. була скасована заборона на конвертацію боргу у частку в статутному капіталі ТОВ (т. зв. debt-to-equity swap), що автоматично дозволяє реалізовувати цей механізм. Впровадження зазначеного механізму в Україні було довго очікуваним, оскільки, у зв’язку з несприятливою економічною ситуацією, у багатьох ТОВ виникла заборгованість перед материнськими компаніями, яка, в свою чергу, призводило до невідповідності таких ТОВ з правилом чистих активів. Особливо це актуально для іноземних інвесторів, які пильно стежать за дотриманням їх компаніями вимог законодавства, і яким раніше було потрібно, для усунення такого формального невідповідності, спочатку заводити гроші в капітал ТОВ, а потім зменшувати капітал і виводити їх назад. Законом в загальних рисах описана процедура імплементації такої конвертації.

Основним документом, який фіксує рішення ТОВ щодо: (1) застосування такої конвертації і (2) проведення необхідних реєстраційних дій, є рішення загальних зборів учасників ТОВ про визначення розміру статутного капіталу та розміри часток учасників (п/п. а) п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі — «Закон про державну реєстрацію»). Також на окремих етапах застосування конвертації повинні бути вирішені такі питання: (1) оцінка додаткового вкладу; (2) строк його внесення; (3) оформлення договору про внесення додаткового вкладу.

Всі зазначені документи, в силу своєї складності та відсутності практики застосування Закону повинні бути підготовлені за підтримки професійних юридичних радників з метою виключення можливих спірних ситуацій.

За замовчуванням термін внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ становить шість місяців з дати державно реєстрації компанії. За одноголосним рішенням учасників зазначений строк може бути змінена (як в більшу, так і у меншу сторону).

Учаснику, який прострочив внесення вкладу, повинен бути наданий додатковий строк для виконання відповідного зобов’язання, про що учаснику надсилається письмове повідомлення. При цьому додатковий строк не може перевищувати 30 днів.
Вважаємо, що невиконання таких додаткових дій з боку ТОВ надсилання повідомлення про додатковий строк для внесення вкладу, виключає можливість, наприклад, прийняти рішення про виключення учасника. В іншому випадку таке рішення може бути оскаржене зацікавленим учасником у випадку його несумлінного виключення «партнерами» по бізнесу зі складу ТОВ.

У той же час в Законі не прописано: (1) в який термін після закінчення строку внесення вкладу повинно бути надіслано згадане вище повідомлення; (2) з якого моменту починається відлік додаткового строку, — з дня прострочення або з дня відправлення/отримання повідомлення. Вважаємо, що такі деталі повинні бути прописані в статуті ТОВ і повинні відслідковуватися учасниками для недопущення виключення з ТЗОВ.
Законом передбачена можливість голосувати на загальних зборах учасників з питань, не включених до порядку денного. Однак необхідно пам’ятати, що таке голосування можливе тільки у разі, якщо: (1) на загальних зборах присутні всі учасники ТОВ; (2) вони одноголосно дали на це свою згоду; (3) довіреність представника учасника (якщо останній не присутній особисто) містить застереження про можливість голосувати з питань, не включених до порядку денного.

Ці нюанси повинні бути враховані якщо загальними зборами були прийняті рішення в обхід волі когось з учасників і без їх участі.
Незважаючи на те, що механізм відчуження частки був спрощений, будь ТОВ, а також його учасники, будуть захищені від незаконних дій з частками. Так, тепер Законом про державної реєстрації передбачена відправка витягу про реєстрацію зміни учасників на адресу: (1) ТОВ; (2) учасників до проведення реєстраційних дій; (3) нових учасників за результатами реєстраційних дій.

Варто зазначити, що у випадку, якщо реєстратору відомий адресу електронної пошти зазначених вище осіб, то виписка додатково відправляється на таку адресу у день вчинення реєстраційної дії.

Однак, на даний момент розсилання виписок може здійснюватися тільки в ручному режимі через технічні обмежень в роботі з ЄДР. Ефективність зазначених нововведень Закону буде залежати від внесення змін у підзаконні акти з метою забезпечення автоматизації процесу.
Чинне законодавство передбачає можливість для ТОВ функціонувати на підставі модельного статуту (ст. 87 ЦК України, ст. 56 Господарського кодексу України).

Однак модельний статут ТОВ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16 листопада 2011 року, не приведений у відповідність із Законом. Таким чином тимчасово, до прийняття відповідного рішення КМУ, неможливо: (1) проводити першу реєстрацію ТОВ на основі модельного статуту; (2) проводити реєстрацію переходу на роботу за модельного статуту.

При цьому в будь-якому випадку сам факт роботи ТОВ на підставі модельного статуту не скасовує вимоги та терміну тривалості перехідного періоду — приведення статуту у відповідність із Законом протягом одного року з дня вступу Закону в силу.

За матеріалами: jurliga.ligazakon.ua
 

Источник