В оселі українців завітають аудитори: навіщо і скільки платити

0


















Українці, які просять допомоги у держави для ремонту своїх будинків, а також органи місцевої влади і забудовники зобов’язані за свій рахунок провести енергоаудит.

Отриману інформацію відобразять у сертифікаті енергетичної ефективності. Купуючи житло, або оформляючи договір оренди, можна відразу дізнатися, скільки буде коштувати утримання приміщення. Такі правила прописані в законі «Про енергетичну ефективність будівель», який набирає чинності з 22 липня 2018-го.

OBOZREVATEL розібрався, коли, кому і навіщо доведеться проходити енергоаудит в Україні.

Енергоефективність в кожен дім

В Україні абсолютна більшість будинків необхідно утеплювати і ремонтувати. Більшість «хрущовок» не відповідає жодним нормам втрати тепла, а деякі з них дешевше знести, ніж модернізувати. За різними оцінками від 40 до 70% тепла втрачається по дорозі від котельні в багатоповерховий будинок. Частина не доходить через неутеплених труб, решта «зникає» в будинках.

Будь-яке лікування починається з встановлення діагнозу. І будинкам такий «діагноз» може поставити енергоаудитора. Він повинен вивчити документацію, визначити «слабкі місця» будинку, підрахувати, скільки тепла втрачається через неутеплених стін, даху, підвалу, дверей і вікон. Основна мета такого аудиту – отримати інформацію про стан будинку та визначити, у що краще інвестувати гроші.

Якщо без допомоги фахівця самому викликати робітників і, наприклад, обшити багатоповерхівку шаром утеплювача, можна тільки нашкодити. Якщо неправильно розрахувати ширину утеплювача, може зміститися точка роси, в квартирах з’явиться цвіль. Крім того, необхідно окремо розрахувати, як утеплювати фундамент, дах, який матеріал буде більш ефективний.

У першій редакції законопроекту «Про енергетичну ефективність будівель» передбачалося, що енергоаудит повинні будуть провести в кожному житловому будинку. Однак до другого читання цю норму прибрали. Головна причина – в такому випадку всім українцям довелося зі своєї кишені оплачувати роботу аудитора (від 50 до 100 грн з квартири). Крім того, якщо результати аудиту не планують використовувати для термомодернізації будинку, проводити його не має сенсу.

У прийнятому законі цю норму змінили, проводити аудити і оформляти сертифікати енергоефективності повинні: новобудови, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв. м, в яких знаходяться органи влади, житлові будинки, які беруть участь у державних програмах підтримки енергоефективності. Всі інші можуть робити це за бажанням.

У той же час новобудови тепер до переліку обов’язкової проектної документації повинні включати і сертифікат енергоефективності, пояснює ріелтор Максим Бабуряк. Це дозволить на етапі покупки квартири визначити, наскільки якісно девелопер підійшов до підбору матеріалів і будівельним нормам. Чим менше рівень енергоефективності, тим більше доведеться платити за опалення у такому будинку.

 

«Реклама будівель, що мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) повинна містити показник енергетичної ефективності, зазначену у відповідному сертифікаті», — йдеться в документі.

Якщо ж виявиться, що характеристики готового будинку не відповідають класу енергоефективності, яка зазначається у проектній документації, будь-який власник квартири в такому будинку має право вимагати від забудовника провести термомодернізацію і поліпшити характеристики будинку.

Як вибрати енергоефективний будинок

Клас енергоефективності показує можливі втрати тепла. Наприклад, клас А (зустрічається вкрай рідко) означає, що платити за тепло в такому будинку можна буде як мінімум на 51% менше, ніж передбачено нормою. Клас В – економія від 10 до 50%, клас С – від 5% економії до 9% втрат (споживання більше норми), клас D – до 75% втрат, клас Е – до 76% втрат. Більшість українських багатоповерхівок втрачають близько 30-40% тепла, тобто має клас енергоефективності D.

Українці, які обирають будинок перших двох класів, можуть розраховувати на невисокі платежі за опалення. Так, не енергоефективному будинку опалення одного квадратного метра може обходиться в 30 грн, у той же час в утеплених будинках платять за тепло не більше 10 грн за опалення квадрата. Відповідно, суми в платіжках можуть відрізнятися в 3 і більше разів.

 

«У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або орендодавець на вимогу потенційного покупця або наймача (орендаря) повинен надати інформацію про енергетичне сертифікаті будівлі», — йдеться в законі. Таким чином, будь-який українець, купуючи квартиру в новобудові або ж орендуючи офіс, має право дізнатися, скільки буде коштувати експлуатація такого приміщення і які є проблеми.

До речі, як раніше вже писав OBOZREVATEL, вже в жовтні украинцевждет чергове зростання тарифів на комунальні послуги після можливого подорожчання газу. Єдиний спосіб значно скоротити витрати на комунальні послуги – утеплити свій дім.

У багатьох містах діють спеціальні програми: на утеплення багатоповерхівки можна взяти пільговий кредит у державному банку, а частину витрат візьме на себе місцевий бюджет. Крім того, в Україні найближчим часом повинні запустити Фонд енергоефективності. Тоді тепломодернізацію будинків будуть частково фінансувати за рахунок держави і міжнародних партнерів.

Українці повинні будуть проводити енергоаудити до і після ремонту. І компенсація, яку вони отримають, буде залежати від того, наскільки вдалося підвищити клас енергоефективності будинку. Чим ефективніше заходи, тим більше дадуть засобів.

«>

13.07.2018
11:40
Источник