Володарка київських Мафів Людмила Денисюк

2


















Володарка київських Мафів Людмила Денисюк

07.08.2018

Людмила Денисюк

Пошуком і створенням потрібного іміджу займалися раніше виключно люди творчих професій — співаки, актори, художники.

Слідом за ними важливість штучно створеного образу зрозуміли політики, включивши до команди підтримки фахівців з PR-компаній. Прикріплений ярлик екстравагантного артиста або вольового державного мужа в одному випадку залучав глядачів, а в іншому ─ виборців. Тепер имиджмейкерством активно зайнялися чиновники, причому досить середньої руки, пише Антикор.

В одному екіпажі з «Льонею-космосом»

Людмила Денисюк прийшла в КМДА вже досвідченим фахівцем зі славою ефективного менеджера. Було це в 2006 році, коли міським головою обрали Леоніда Черновецького ─ вправного майстра роботи на публіку і епатажу. За діловими якостями Людмили Денисюк було до нього, як до Місяця. Все ж Черновецький, почавши займатися бізнесом з абсолютного нуля, зумів досягти в ньому значних висот, ставши одним з найбагатших людей України, а потім впливовим політиком в масштабах всієї країни. Успіхи Денисюк, яка займалася по молодості пошиттям шкіряного взуття, а потім, отримавши другу освіту, переключившейся на архітектуру, були значно скромніші. Однак, дещо ніяке ім’я вона собі створила. Інакше Черновецький не звернув би на неї уваги. Він взяв її до себе у позаштатні радники, а потім призначив заступником голови КМДА.

Леонід Черновецький

У величезній будівлі на Хрещатику чиновниці належить провести 8 років, надовго переживши самого Леоніда Черновецького, вимушеного добровільно залишити посаду після нескінченної низки скандалів. Як ні дивно, що прийшов на зміну «регіонал» Олександр Попов не тільки змирився з її присутністю в керівній обоймі міської влади, але і досить високо оцінив здібності керівника, доручаючи їй відповідальні завдання. Найграндіознішою кампанією, яку очолила міська чиновниця, виявилася боротьба з ларьками та кіосками, заполонили всю столицю. Їх потворне присутність різало погляд не тільки міському голові, і їй ─ дипломованому архітекторові, але і всім жителям міста. Головна проблема полягала в тому, що в боротьбі за красу міста можна було дуже просто позбавити міську казну надходжень у вигляді зборів від дрібних торговців. Людмила Денисюк і ще одна наближена до Черновецького високопоставлена міська чиновниця Ірена Кільчицька, засукавши рукава, взялися за впорядкування дрібної вуличної торгівлі. Під патронажем Денисюк на світ з’явилася схема розміщення кіосків у Києві. Кількість Мафів повинно було скоротитися в рази. В той же час звичайні кіоски «Преса» повинні були збільшити свою присутність майже в 3 рази. Дрібні торговці з жахом чекали дня «Ікс», часом організовуючи стихійні мітинги протесту. Їх моторошні очікування підтвердилися. Київські власті почали безжально зносити кіоски. Правда, на їх місці з’являлися нові, з іншими господарями. Боротьба з самобудом завершилася повною перемогою міської адміністрації та ініціаторів широкомасштабної кампанії. Якщо раніше пресу продавали в полуторатысячах торгових точок, то тепер їх кількість зменшилася до 600 убогих тимчасових споруд. З МАФами все вийшло інакше. Менше їх не стало. Тільки тепер вони всі отримали статус законних будівель.

Ірена Кільчицька

Реформа на благо кишені

Секрет несподіваних результатів дуже простий. Людмила Денисюк використовувала надану можливість для того, щоб непогано заробити. Насильно заставлені почати життя з нуля, торговці змушені були йти до неї на поклін і домовлятися про продовження діяльності. У свою чергу ефективний менеджер Денисюк пропонувала їм комплексне обслуговування. За одноразову виплату $25 тис і щомісячні внески в розмірі $250 вона гарантувала не тільки право на здійснення торгівлі, але і недоторканність власників торгової точки від будь-яких домагань міліції та численних представників контролюючих органів. Для розповсюджувачів преси такий диктат виявився непідйомним. Досить зрозумілі умови і знову ж імідж впливовою чиновниці, наближеної до тіла самого міського голови, зіграли свою справу. Річка грошей потекла в кишеню Денисюк, чого не скажеш про міську скарбницю. Ініціатори реформування вуличної торгівлі обіцяли по завершенню акції щорічні надходження до бюджету в розмірі 150 ─ 200 млн гривень. Насправді максимальні збори обмежувалися скромною сумою 7 млн гривень. Щось подібне сталося і з розміщення вуличної реклами. Взявшись облагородити обличчя столиці, Денисюк довела розпочату їй діло до того, що кількість об’єктів зовнішньої реклами зросло на третину. В її операцію змушена була втрутитися міська прокуратура, але керівник управління не слухала нікого, крім внутрішнього голосу.

Ефективний менеджер Денисюк за роботою

Що Людмила Денисюк дійсно майстерно організувала, так це розгін збунтованих студентів в кінці 2013 року. Вона внесла великий внесок у дії столичної влади. Участь у подіях бурхливого грудня послужило приводом для порушення кримінальної справи, в якому чиновниця проходила не як свідок, а підозрювана у вчиненні злочину. Незважаючи на це, їй все ж вдалося досидіти у своєму кабінеті до вересня 2014 року.

З чиновниці в аферистки

Поки Денисюк витала між владними кабінетами, часу не втрачав її чоловік Олександр Вінницький ─ власник фірми «Аланта», що займається послеурожайной діяльністю. Намагаючись не відстати від другої половини, він захопився обнальными операціями та ухиленням від сплати податків настільки, що ледь не потрапив на лаву підсудних за статтею про шахрайство в особливо великих розмірах. Майно компанії було заарештовано. Врятувала чоловіка його впливова дружина. Зникнувши з кабінету КМДА Людмила Денисюк не довго залишалася без діла присмоктавшись до Союзу промисловців і підприємців України. Створена нею слава ефективного менеджера і в цей раз їй допомогла. Вона стала другою людиною в організації після колишнього глави кабінету Міністрів України Анатолія Кінаха. Нещодавно геніальність менеджменту Людмили Денисюк зауважив глава українського Кабміну Володимир Гройсман. Виявляється, і йому ніяк не обійтися без порад колишнього начальника Департаменту КМДА з питань розвитку промисловості та підприємництва. Він присвоїв Денисюк статус позаштатного радника. Згадаймо, що також спочатку зробив і Леонід Черновецький. Потім безкоштовний радник придбав права діючого чиновника. Не інакше Людмилу Всеволодівну чекає міністерський пост.

Анатолій Кінах

Популярність і лаври віце-президент Союзу промисловців і підприємців використовувала собі на користь. Вона не стала вибудовувати складні схеми, а користуючись вхожестью на самий верх влада почала позичати гроші у довірливих українських бізнесменів, впевнених у надійності її заступництва і пробивний силі. Надана послуга важливою дамі повинна коли-небудь спрацювати. Повернення грошей громадяни так і не дочекалися, а сума накопичилася не мала ─ $5 млн. На ці гроші Людмила Всеволодівна купила собі новенький Mercedes і зробила круїз по самим дорогим курортам світу. Обуреним кредиторам вона толково пояснила, що їм не варто з нею зв’язуватися і набридати телефонними дзвінками, а краще всього пробачити борг. Подальша докучливость може погано позначитися на здоров’ї. У Людмили Денисюк за її словами великі знайомства не тільки у владі, але і в кримінальному світі. Ось тут вона, судячи з усього, дійсно не лукавить.

В тему: Леонід Черновецький: як «Льоня Космос» пограбував Київ і перебрався в Грузію

Автор: Михайло Соколов

Володарка київських Мафів Людмила Денисюк оновлено: Серпень 7, 2018 автором: Redactor
Источник